Головна » Громадська приймальня

Інформація та відповіді на запитання

05.04.2015

Інформація та відповіді на запитання

За період роботи телефону «Гаряча лінія» (0-800-50-18-92) до Виконавчої дирекції Фонду протягом 2011 року (з 01.02.2011 – 31.12.2011) звернулося 4 087 громадян, протягом 2012 року надійшло 4 425 звернень громадян, протягом 2013 року – 6 031 звернення та протягом 2014 року на телефон «Гаряча лінія» зателефонувало 10 018 громадян.

Протягом 2015 року на телефон «Гарячої лінії» Виконавчої дирекції Фонду надійшло 8 461 звернення громадян.У 2016 році на «Гарячу лінію» Фонду звернулися 8 270 осіб.

Нижче наведено відповіді фахівців на запитання, які найчастіше задають громадяни у своїх зверненнях.

 

Блок щодо надання матеріального забезпечення застрахованим особам

 

До відома фізичних осіб підприємців

До відома фізичних осіб – підприємців

У зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909, яким внесено зміни до Закону № 2464, з 1 січня 2016 року розмір єдиного внеску для усіх категорій платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) визначено в єдиному розмірі 22 відсотки бази нарахування єдиного внеску.

Крім того, з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, вилучені такі особи, як фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (далі – фізичні особи – платники єдиного внеску); громадяни України, які працюють за межами України (абзаци 2 та 4 частини першої статті 10 Закону № 2464).

В свою чергу вищезазначеним особам, окрім громадян України, які працюють за межами України, частиною 5 статті 8 Закону № 2464 передбачена сплата єдиного внеску у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску у строки, визначені абзацами 3–5 частини восьмої статті 9 Закону № 2464.

Отже, фізичні особи – платники єдиного внеску зобов’язані на загальних підставах сплачувати єдиний внесок у розмірі 22 відсотки, із суми якого, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 85, здійснюється розподіл на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а отже мають право на матеріальне забезпечення відповідно до Закону № 1105 за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за умови сплати єдиного внеску.

Частиною третьою статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105) визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.

Так, фізичним особам – підприємцям за рахунок коштів Фонду допомога по тимчасовій непрацездатності надається у розмірі, визначеному в статті 24 Закону № 1105, а допомога по вагітності та пологах – в статті 26 Закону № 1105.

Враховуючи, що для фізичних осібплатників єдиного внеску, відповідно до абзаців 3–5 частини 8 статті 9 Закону № 2464, визначено спеціальні строки сплати єдиного внеску, а саме: платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, а платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року, тому фактично право на отримання матеріальне забезпечення відповідно до Закону № 1105 такі особи будуть набувати після сплати єдиного внеску.

Обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат фізичними особами – платниками єдиного внеску здійснюється відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі – Порядок).

Слід зазначити, що для фізичних осібплатників єдиного внеску, які мали укладені договори добровільного страхування на період 2015-2016 рік, розрахунковий період необхідно визначати враховуючи у тому числі місяці добровільного страхування в 2015 році.

Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середній дохід визначається для розрахунку:

допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця – виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;

допомоги по вагітності та пологах – виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Водночас, відповідно до статті 21 Закону № 1105 страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої цієї статті.

Обчислення страхового стажу для розрахунку страхових виплат повинно здійснюватися за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, при цьому отримання даних робочими органами Фонду з цього реєстру до подання фізичною особою – платником єдиного внеску звітності відповідно до законодавства є неможливим.

Тобто, до фізичних осібплатників єдиного внеску, які у 2015 році не підпадали під загальнообов’язкове державне соціальне страхування (не працювали за наймом) або добровільному страхуванню за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, повинно бути застосоване вищезазначене обмеження розміру допомоги.

Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів страхувальника обчислюється страхувальниками на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС (пункт 32 Порядку).

Тому розрахунок матеріального забезпечення фізичними особами – платниками єдиного внеску до закінчення терміну подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування необхідно здійснювати із розміру мінімальної заробітної плати.

В подальшому, після подачі річної звітності фізичними особами – платниками єдиного внеску, вони матимуть право на здійснення перерахунку раніше виплаченого матеріального забезпечення, розрахованого із розміру мінімальної заробітної плати, за страховими випадками, які настали у звітному році з урахуванням нарахованого єдиного внеску за звітний рік.

У разі несплати єдиного внеску у строки, визначені Законом № 2464, матеріальне забезпечення, виплачене із розміру мінімальної заробітної плати, підлягатиме поверненню.

Фінансування матеріального забезпечення фізичним особам – платникам єдиного внеску здійснюватиметься на підставі заяви-розрахунку, форма якої затверджена Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 26. При цьому, з метою контролю за використанням коштів Фонду, при подачі до робочого органу Фонду заяви-розрахунку для перерахування матеріального забезпечення до неї необхідно додавати довідку з територіального фіскального органу про сплату єдиного внеску або копії квитанцій про сплату єдиного внеску за розрахунковий період, а також копію листка непрацездатності.

Що стосується питання використання форми протоколу комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації при призначені матеріального забезпечення фізичною особою – платником єдиного внеску, то відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Згідно із Положенням про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 № 25, рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення.

Отже, фізична особа – платник єдиного внеску при прийнятті рішення про призначення матеріального забезпечення повинна його оформлювати рішенням уповноваженого із соціального страхування, оскільки в цьому випадку фізична особа-підприємець є страхувальником і виступає в якості уповноваженого із соціального страхування страхувальника.

 

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має свою сторінку в соціальній мережі Facebook

 

Шановні відвідувачі веб-порталу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності!

Для того щоб ви мали змогу отримувати більше корисної інформації про діяльність Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та відповідей на всі ваші запитання, ми створили сторінку в соціальній мережі Facebook. Підписуйтесь на нашу сторінку за посиланням https://www.facebook.com/Фонд-соціального-страхування-з-тимчасової-втрати-працездатності-748885461947073/?fref=ts і долучайтесь до обговорення нагальних питань із соціального страхування.

 

 

Запитання 1:

Враховуючи те, що згідно із статтею 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з шостого дня непрацездатності, надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за період хвороби, а відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 26.09.2001 № 1266 (далі – Порядок) розрахунок розміру  допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі здійснюється в календарних днях, як надається допомога по тимчасовій непрацездатності (в якому розмірі і за які календарні дні) за період, коли застрахована особа не перебуває у поважних причинах та не здійснює трудову діяльність – підприємство не працює і на ньому не оформлено простой, а також, коли підприємство не працює, але оформлено простой підприємства з оплатою 2/3 тарифної ставки?

Відповідь: Законом № 1105 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання в неї страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Враховуючи зазначене, у разі якщо застрахована особа не здійснює трудову діяльність (підприємство не працює та не оформлено простой) та не нараховується заробітна плата, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.

Якщо під час простою підприємства не з вини працівника з оплатою не нижче від двох третин тарифної ставки, передбачено вихід працівника на роботу і у зв’язку із настанням тимчасової непрацездатності ним було втрачено право на таку виплату (оплату за час простою), йому призначається допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності та обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги відповідно до Порядку.

 

Запитання 2: Як здійснити обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати застрахованій особі, яка була призвана на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, і за якою у розрахунковому періоді зберігався середній заробіток, з якого відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі – Закон № 2464) не утримується єдиний внесок?

Відповідь: Відповідно до пункту 3 Порядку середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, – тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати. Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Отже, період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації на особливий період можна вважати періодом, не відпрацьованим з поважної причини. Тому, якщо деякі місяці та дні розрахункового періоду застрахована особа не працювала із зазначеної поважної причини, пропонуємо ці місяці та дні виключати з розрахункового періоду та здійснювати розрахунок середньої заробітної плати за відпрацьовані місяці та дні розрахункового періоду. У випадку коли застрахована особа не працювала із зазначеної поважної причини всі місяці розрахункового періоду, на нашу думку, може бути застосовано пункт 28 Порядку.

 

Запитання 3: У зв’язку із відсутністю норми у Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат у разі поновлення на роботі працівника, який був звільнений з роботи без законної підстави (незаконного переведення на іншу роботу) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи), як обчислити середню заробітну плату для розрахунку допомоги застрахованій особі, яка була поновлена на роботі і їй була нарахована та виплачена компенсація заробітку за весь час вимушеного прогулу у місяці настання страхового випадку або у наступних місяцях після поновлення?

Відповідь: Відповідно до пункту 2 Порядку сума страхової виплати обчислюється шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах), у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зазначених у пункті 3 Порядку.

Частиною другою статті 7 Закону № 2464, яка визначає базу нарахування єдиного внеску, передбачено, що для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Враховуючи зазначене, обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат, передбачене пунктом 2 Порядку, застосовується, зокрема, у випадку поновлення на роботі працівника, який був звільнений з роботи без законної підстави (незаконно переведений на іншу роботу) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи).

При цьому слід врахувати, що пунктами 32 та 33 Порядку встановлено, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

 

Запитання 4: Чи передбачена видача листка непрацездатності у разі лікування застрахованої особи в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу; по догляду за дитиною матері, що супроводжує її до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу?

Відповідь: Частиною десятою статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105) передбачено надання застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності у разі її направлення на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу безпосередньо із стаціонару лікувального закладу.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455 (далі – Інструкція № 455), при направленні хворих на доліковування в реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів безпосередньо із стаціонарів, згідно з висновком ЛКК, листок непрацездатності продовжується лікуючим лікарем санаторно-курортного закладу на весь термін, потрібний для закінчення призначеного лікування та реабілітації з урахуванням проїзду, але не більше терміну, передбаченого пунктом 4.1 цієї Інструкції.

Щодо питання видачі листка непрацездатності одному з працюючих батьків, що супроводжує дитину до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу, то відповідно до абзацу другого пункту 3.12 Інструкції № 455, листок непрацездатності видається одному із працюючих батьків (опікуну або піклувальнику), який виховує дитину-інваліда до 18 років, лікуючим лікарем до початку лікування у медичних центрах реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи (далі – Центр) на весь термін лікування дитини в Центрі з урахуванням часу на проїзд в обох напрямках на підставі довідки-виклику з Центру та за наявності висновку ЛКК про необхідність стороннього догляду під час лікування у Центрі.

В інших випадках видача листка непрацездатності по догляду за дитиною на період її реабілітаційного лікування нормами чинного законодавства не передбачена.

 

Запитання 5: В яких випадках листок непрацездатності видається з дозволу головного лікаря закладу охорони здоров’я?

Відповідь: Відповідно до пункту 1.9 Інструкції № 455 листок непрацездатності в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем переважно за місцем проживання чи роботи.

З дозволу головного лікаря ЛН видається у випадках, передбачених пунктами 1.9; 1.10; 1.11 Інструкції № 455, а саме: у разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи; особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо) за місцем їх тимчасового перебування; при стаціонарному лікуванні поза постійним місцем проживання у тому числі й з інших адміністративних районів міста.

 

Запитання 6: В якому розумінні в Законі № 2240 вживається поняття «страховий стаж» та як його правильно визначити?

Відповідь: Відповідно до частини першої та другої статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон) страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Враховуючи, що до 01 січня 2011 року персоніфікований облік застрахованих осіб за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не здійснювався, тому визначення страхового стажу застрахованої особи за період з 28.02.2001 по 31.12.2010 необхідно здійснювати за даними зазначеними у трудовій книжці, а у разі її відсутності на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

В свою чергу, до введення в дію Закону у страховий стаж зараховується загальний трудовий стаж особи обчислений відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.1998 № 1658.

 

Запитання 7: Чи є граничні строки набуття права на матеріальне забезпечення?

 

Відповідь: Якщо Ви хворіли, і лікар видав листок непрацездатності, в такому разі покваптесь надати цей документ до комісії із соціального страхування свого підприємства чи організації де працюєте. Адже з 01 січня 2015 року частиною п’ятої статті 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.03.1999 року №1105-ХІV ( в редакції закону № 77 від 28.12.2014 року) передбачено граничні строки набуття права на матеріальне забезпечення. Так, матеріальне забезпечення виплачується,  якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітність та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утримані.

Необхідно звернути увагу, що дванадцятимісячний період відлічується від страхового випадку, для випадків тимчасової непрацездатності та вагітності та пологів, а у випадку смерті – від дня смерті зазначеного у свідоцтві про смерть від першого числа місяця, наступного за тим, у якому настала відповідна подія ( відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологам, смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні). Для обчислення періоду 12 календарних місяців беруться цілі місяці з 1 по 31 число.

 

Запитання 8:Як оплатити листок непрацездатності, який працівник отримав після закінчення робочого дня?

Відповідь:

Відповідно до ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності в застрахованої особи виникає з настанням страхового випадку в період роботи, (включаючи час випробування та день звільнення), ч. І ст. 19 Закону № 1105.

Згідно зі ст. 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, оплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

Пунктом 2.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 року № 455, передбачено, що особам, які звернулись за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.

Якщо застрахована особа не скористалась правом на отримання листка непрацездатності з наступного дня, а отримала в день звернення, то перші 5 календарних днів для оплати за рахунок роботодавця необхідно рахувати з першого дня непрацездатності.

 

Запитання 9:

Що потрібно знати при нарахуванні «лікарняних» сумісникам?

Відповідь:

Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах застрахована особа має як за основним місцем роботи так і за сумісництвом. Це передбачено частиною першою статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Але слід зазначити, що допомога за сумісництвом надається тільки у разі, коли на момент настання страхового випадку застрахована особа там працює.

Розрахунок допомоги, відповідно до п. 30 діючого Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, проводиться роботодавцями окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Враховуючи це, розрахунковий період визначається за кожним місцем роботи також окремо. При цьому зазначена норма Порядку не містить уточнень в частині внутрішнього або зовнішнього сумісництва.

Нарахування допомоги за сумісництвом здійснюється на  підставі таких документів:

- копії листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи;

- довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи (якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом додаються  довідки за всіма місцями роботи).

Щомісячна сумарна заробітна плата у розрахунковому періоді за основним місцем роботи та за сумісництвом не повинна перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески.

 

Запитання 10:

Як повинна розраховуватися допомога по тимчасовій непрацездатності у випадку, коли страховий стаж працівника за останні 12 місяців менше шести місяців?

Відповідь:

            Відповідно до пункту 29 вищевказаного Порядку, якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

             Допомогу по тимчасовій непрацездатності необхідно розрахувати в такій послідовності:

розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат;

розраховується сума денної виплати (середньоденна заробітна плата помножується на відсоток страхового стажу);

порівнюється сума денної виплати з виплатою, розрахованою з мінімальної заробітної плати;

якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, ця сума помножується на кількість днів, що підлягають оплаті;

якщо сума денної виплати перевищує мінімальну виплату, то сума виплати розраховується виходячи з мінімальної виплати (враховуючи норму статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105 (далі – Закон), без додаткового урахування відсотка страхового стажу).

 

Запитання 11: Наказом голови правління підприємства працівника відсторонено від роботи без нарахування заробітної плати, у зв’язку з початком щодо нього досудового розслідування згідно з Кримінальним кодексом України. Чи оплачується працівнику листки непрацездатності під час відсторонення від роботи, якщо перший листок непрацездатності – хвороба самого відстороненого працівника, а другий - догляд за хворою дитиною за місцем фактичного проживання?

 

Відповідь:    Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

Оскільки працівника підприємства наказом голови правління було відсторонено від роботи без нарахування заробітної плати у зв’язку з початком щодо нього досудового розслідування згідно з Кримінальним кодексом України, допомога по тимчасовій непрацездатності  та допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною за період відсторонення не надається.

 

Надання соціальних послуг

Запитання 1:

Чи маю право я, як застрахована особа, на отримання путівки на санаторно-курортне лікування?

Відповідь:

Відповідно до змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77 забезпечення застрахованих осіб путівками на санаторно-курортне лікування з 01.01.2015 не передбачено.

 

Запитання 2:

Яким чином я, як застрахована особа, можу реалізувати своє право на відновлення здоров’я за рахунок коштів загальнообов’язкового соціального страхування?

Відповідь:

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі - Закон) єдиним видом соціальної послуги, що надається застрахованим особам визначено оплату лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Згідно частини 8 Прикінцевих та Перехідних положень Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Тому при направленні застрахованих осіб до реабілітаційних відділень санаторно-курортних закладів слід керуватись положеннями Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 за № 339/16355.

Відповідно до п. 4.12 Порядку «Путівка до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу видається безкоштовно лікувально-профілактичним закладом застрахованій особі, дитині або двом дітям у супроводі одного із застрахованих батьків або застрахованої особи, яка їх замінює (опікунові, піклувальнику), згідно з висновком відбіркової комісії лікувального закладу щодо направлення хворих до реабілітаційних відділень санаторно-курортних закладів, у якому вона перебуває на лікуванні, за наявності довідки страхувальника згідно з додатком 4 до цього Порядку. Довідка заповнюється за основним місцем роботи та дійсна протягом 1 місяця.

До путівки додається виписка з медичної карти хворого з висновком відбіркової комісії та рекомендаціями щодо подальшого лікування його в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу.

Поділ путівки до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу забороняється.

Вимоги цього пункту застосовуються у разі направлення застрахованої особи, дитини або двох дітей в супроводі одного із застрахованих батьків чи особи, яка їх замінює (опікуна, піклувальника), з клініки медичної науково-дослідної установи до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу без видачі путівки».

Додатково слід зазначити, що перенесення терміну заїзду за путівкою до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу можливе за умови отримання письмового погодження санаторно-курортного закладу за зверненням лікувального закладу, що здійснює направлення за умови погодження робочим органом Фонду, що видав путівку. Заїзд та реєстрація хворого за такою путівкою здійснюється виключно на наступний день після його виписки з лікувального закладу, що здійснює направлення.

 

-Запитання 3: За якими профілями медичної реабілітації здійснюється відновлювальне лікування застрахованих осіб та членів їхніх сімей, які направляються безпосередньо зі стаціонару лікувального закладу до реабілітаційних відділень санаторно-курортних закладів?

Відповідь: У 2017 році за рахунок коштів Фонду відновлювальне лікування (медична реабілітація) застрахованих осіб та членів їхніх сімей здійснюється за наступними профілями медичної реабілітації:

– після гострого інфаркту міокарду, пролікованої нестабільної стенокардії, операцій на серці та магістральних судинах;

 після гострих цереброваскулярних порушень;

 після оперативних втручань на органах травлення;

 після операцій ортопедичних, травматологічних при дефектах та пороках розвитку хребта, пластиці суглобів, ендопротезуванні і реендопротезуванні, реплантації кінцівок;

 з порушеннями перебігу вагітності;

 з порушенням обміну речовин та захворюваннями ендокринної системи;

 післяопікові хворі,

– після перенесених ефективних операцій на легенях, у тому числі з приводу гнійних процесів нетуберкульозного характеру;

– після хірургічного втручання на органах сечостатевої системи та після оперативного та інструментального видалення каменів з нирок і сечових шляхів, ударно-хвильової літотрипсії;

– медико-психологічна реабілітація постраждалих учасників АТО.

Перелік лікувальних закладів, при яких працюють відбіркові комісії для направлення застрахованих осіб та членів їхніх сімей на відновлювальне лікування (медичну реабілітацію) до реабілітаційних відділень санаторно-курортних закладів протягом 2017 року, в розрізі регіонів розміщено в розділі “Доступ до публічної інформації”.

Для отримання більш детальних роз’яснень по конкретних питаннях необхідно звертатися до виконавчих дирекцій відділень Фонду.”

 

Фінансовий блок

Запитання 1:

Де розміщено постанову правління Фонду від 22.12.2010 р. № 26 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 року за № 111/18849?

Відповідь: Постанову правління розміщено на веб-сайті Фонду у розділі /Головна-головний портал-Нормативно-правова база-Постанова правління Фонду/ та в системі інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН», а також опубліковано 04.02.2011 в «Офіційному віснику України» № 6.

 

Запитання 2: Яким нормативним актом Фонду передбачено відкриття страхувальниками окремих рахунків для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам?

Відповідь: Відкриття окремого рахунку передбачено статтею 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105.

 

 

Запитання 3: Яка сума вказується у заяві-розрахунку, з урахуванням обов’язкових платежів чи без?

Відповідь: У заяві-розрахунку необхідно зазначати повну нараховану суму допомоги з урахуванням обов’язкових утримань (податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, які утримуються з суми допомоги по тимчасовій втраті працездатності, аліменти), яка в подальшому має бути відображена у звітності по коштах Фонду.

 

Запитання 4: З органами якого фонду (Пенсійного фонду чи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та яким документом це передбачено?

Відповідь: Договір про добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні укладається з органами доходів і зборів. Це передбачено статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449.

 

Запитання 5: За які кошти здійснюється сплата єдиного внеску, нарахованого на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності і пологах?

Відповідь: Сплата єдиного внеску здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

 

Запитання 6: Який порядок формування та строки подання страхувальниками до Фонду звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП?

Відповідь: Порядок формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджений постановою правління Фонду від 18.01.2011 № 4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 березня 2011 року № 392/19130.

Відповідно до вимог Порядку страхувальники зобов’язані формувати та подавати до органів Фонду звітність щодо коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та  витратами, зумовленими похованням, не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця.

 

Запитання 7: У якому випадку страхувальник може не подавати до Фонду звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП?

Відповідь: Пунктом 4.3 розділу  ІV Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 18.01.2011 № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 березня 2011 року № 392/19130 передбачено, що звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП не подається у разі: відсутності у страхувальника зобов’язання перед Фондом по субрахунках, на яких ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на початок кожного звітного кварталу та оборотів по субрахунках у звітному кварталі;

наявності зобов’язання Фонду перед страхувальником на початок року та відсутності оборотів по субрахунках, на яких ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у звітному кварталі.

 

Юридичний блок

 

Контрольно-ревізійна робота

Запитання:

Згідно якого Закону органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проводяться перевірки у 2015 році і чи поширюється дія обмежень у 2015 році на проведення перевірок підприємств, установ та організацій органами Фонду?

Відповідь:

Перевірки правомірного та цільового використання страхових коштів проводяться органами Фонду у 2015 році відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105, в редакції Закону України від 28.12.2014 № 77 (далі – Закон № 1105).

Пунктом 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII (далі – Закон № 77) передбачено утворення Фонду соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

При цьому, Законом № 77 визнано таким, що втратив чинність, з 1 січня 2015 року Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240 (далі – Закон № 2240).

Пунктами 6, 8, 9 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77 також визначено, що до завершення заходів, пов’язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом соціального страхування України.

Отже, на сьогодні залишається чинною постанова правління Фонду «Про затвердження Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження» від 22.12.2010 № 29 як така, що не суперечить нормам Закону № 1105 в частині встановлення порядку проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок. При цьому, норми Закону № 2240 при прийнятті рішень за результатами перевірок не застосовуються.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII (далі – Закон № 76) визначено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня – червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.

Водночас, згідно із статтею 4 Закону № 1105 Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим  державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Згідно із статтею 10 Закону № 1105 Фонд соціального страхування України має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів та зупиняти виплати в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону, отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки.

Частиною другою статті 12 Закону № 1105 чітко визначено, що на відносини у сфері здійснення контролю за своєчасністю подання та достовірністю поданих роботодавцем відомостей щодо отримання коштів Фонду та дотримання порядку їх використання не поширюється дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України, органи Фонду також не віднесено до контролюючих органів.

Міністерством соціальної політики України в листі від 30.03.2015 № 4415/0/14-15/18 та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в листі від 19.03.2015 № 4801-08/8711-03 підтверджено, що строк дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» закінчився відповідно до періоду дії статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Таким чином, обмеження на проведення перевірок контролюючими органами, введені пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76 у І півріччі 2015 року, а також обмеження на проведення перевірок у 2015 та 2016 роках згідно вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII не застосовуються до перевірок, які здійснюються органами Фонду, оскільки органи Фонду не належать до органів державного нагляду (контролю), або контролюючих органів із адміністрування податків, зборів і платежів.

 

версія для друку

Громадська приймальня

Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності