Управління виконавчої дирекції Фонду у Миколаївській області
Головна » Діяльність управління » Профілактика виробничого травматизму

ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ У 2020 РОЦІ

24.02.2021

За 12 місяців 2020 року Вознесенським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області взято на облік 108   нещасних  випадків, в тому числі:

-2 нещасні випадки із смертельними наслідками (ТОВ «Корпорація Бугські кар’єри», ТОВ «Агрі транс сістемс»);

-1 випадок смерті на виробництві (КНП «Новоодеська центральна районна лікарня»);

-4 випадки з тимчасовою втратою працездатності (ДЗ «Новоодеський професійний аграрний ліцей», ПАТ «Веселинівський завод сухого знежиреного молока», територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Веселинівського району, Військова частина А2920);

-101 випадок гострого професійного захворювання працівників медичних установ, спричинених  коронавірусною   хворобою SARS-CoV-2 (далі – COVID-19), з яких 2 випадки із смертельним наслідком.

Вознесенське відділення отримало повідомлення про клінічно підтверджені випадки захворювання медичних працівників на COVID-19 від таких лікувальних закладів:

-КНП «Єланецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» – 5 випадків (у т.ч. 1 із смертельним наслідком);

-КНП «Єланецька центральна районна лікарня»  – 10 випадків;

-КНП «Веселинівська центральна районна лікарня» – 19 випадків (у т.ч. 1 із смертельним наслідком);

-КНП «Веселинівський районний центр медико-санітарної допомоги» – 3 випадки;

-КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» – 1 випадок;

-КНП «Вознесенська багатопрофільна лікарня» – 41 випадок;

-КНП «Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» – 8 випадків;

-КНП «Бузький центр первинної медико-санітарної допомоги» – 2 випадки;

-КНП «Новоодеська центральна районна лікарня» – 7 випадків;

-КНП «Новоодеський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» – 5 випадків.

Після отримання повідомлення про факт нещасного випадку від роботодавця (для медиківце заклад охорони здоров’я), якщо нещасний випадок не груповий або не пов’язаний із смертю медичного працівника, комісія з розслідування створюється закладом охорони здоров’я, тобто роботодавцем. У цю комісію входить представник роботодавця (відповідальний за охорону праці), представник профспілки, представники закладу охорони здоров’я, представник лабораторного центру, який проводить епідеміологічне розслідування, та представники Фонду соціального страхування України і Держпраці.

Із 101 випадку гострого професійного захворювання на COVID-19  по 13  випадках  розслідування завершені, з яких 8 випадків згідно з висновками комісії із розслідування гострого професійного захворювання не пов’язані з виробництвом, 5 випадків – пов’язані з виробництвом. Решта випадків перебувають у процедурі розслідування та ще не завершені у зв’язку з великою завантаженістю спеціалістів лабораторного центру, які складають Карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання (форма № 357/0).  Висновок комісії із розслідування залежить саме від висновків епедрозслідування і діагнозу профпатолога.

За 12 місяців 2020 року порівняно з 12 місяцями 2019 року кількість нещасних випадків зросла в 22 рази,  в тому числі по нещасних випадках із смертельними наслідками в 4 рази (в 2019 році нещасних випадків із смертельними наслідками не було). Таке значне збільшення кількості нещасних випадків пов’язано із захворюваннями медичних працівників  на COVID-19.

Виробничий травматизм є наслідком недоліків у роботі керівників підприємств,  спеціалістів з охорони праці та самих працівників. Тому для уникнення нещасних випадків на виробництві всім учасникам процесу необхідно виконувати основні вимоги та правила з охорони праці.

Перед тим, як допустити працівника до виконання певної роботи, необхідно пересвідчитися, чи вміє він її виконувати. У разі потреби – організувати проходження відповідного навчання згідно з вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Особливу увагу керівникам лікувальних установ потрібно звернути на забезпечення працівників спецодягом та засобами індивідуального захисту в повному обсязі відповідно до вимог Стандарту 6 наказу МОЗ України «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)» від 28.03.2020 № 722, дотримання санепідрежиму в закладі охорони здоровя відповідно до вимог Стандарту 7 наведеного вище наказу МОЗ України, своєчасно проводити навчання медичного персоналу стосовно правил  знезараження після використання захисного одягу та засобів індивідуального захисту відповідно до вимог Державних санітарно протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами, затверджених наказом МОЗ України від 08.06.2015  № 325.

Працівники під час прийняття на роботу та періодично мають проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, але іноді інструктажі проводяться формально, інструкції на робочих місцях відсутні, а якщо працівник не ознайомлений з інструкціями або ознайомлений неналежним чином, то звісно не буде їх виконувати.

Наведемо приклад того, до чого призводить порушення інструкції з охорони праці. Слюсар-ремонтник виконував поточну роботу з обслуговування та ремонту підігрівачів, опалювальних пристроїв, кранів та насосів. При перевірці паливного крану від шасі гусеничного транспортера-тягача на герметичність пістолетом для подачі повітря під тиском – не одягнув захисні окуляри, не перевірив міцність стяжного хомута для утримання заглушки крана та подав повітря в кран під тиском 2-3 атмосфери при необхідному тиску 0,20-0,25 атмосфер, направивши заглушку в бік обличчя, щоб побачити можливий витік кисню. Заглушка вилетіла під тиском, внаслідок чого слюсар-ремонтник отримав травму правого ока. Працівник порушив три пункти Інструкції з охорони праці слюсаря-ремонтника, внаслідок чого  отримав важку травму ока, зір не відновлено, встановлено  ІІІ групу інвалідності та 50% втрати працездатності.

Поведінка працівника, знання правил та інструкцій з охорони праці має важливе значення в трудовому процесі. Чим раніше працівник усвідомить ризики та виробничу небезпеку, тим безпечнішими стануть умови його роботи, що є ключовим чинником профілактики травматизму на робочих місцях. 

Для запобігання виробничому травматизму роботодавцю  необхідно використовувати можливості комплексного підходу, а саме: техніки і технології виробництва, системи організації й управління виробництвом, психології праці, чинної законодавчої бази з охорони праці.

Роботодавець несе відповідальність за життя і здоров’я своїх працівників, організовує та контролює безпечне ведення робіт, проводить заходи щодо мінімізації ризиків, але збереження здоров’я та життя працівників залежить також від кожного, хто бере участь у трудовій діяльності. Тому важливо пам’ятати, що дотримання законодавства у сфері охорони праці стане запорукою збереження здоров’я працівників та найціннішогожиття людини.

 

 

версія для друку

Громадська приймальня

Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Фонд соціального страхування України