Управління виконавчої дирекції Фонду у Полтавській області
Головна » Анонси та новини » Новини

Досвід - найкращий вчитель, тільки плата за навчання занадто велика!

24.02.2021

Досвід – найкращий вчитель, тільки плата за навчання занадто велика!

 

Під час з’ясування сутності проблеми гарантій безпеки не­обхідно виходити з того непорушного положення, що все, що ви­никає в природі й суспільстві, є результатом дії об’єктивно існую­чих законів, протиріч і чинників. Це дасть змогу поставитися до численних прикладів травма­тизму й профзахворювань працівників як до закономірного, при­чинно зумовленого явища, усунення чи послаблен­ня наслідків якого допускає насамперед необхідність виявлення й впливу на чинники, що його породжують.

Здавалося б, у дійсності є повний набір чинників, що виключа­ють появу нещасних випадків із працівниками на виробництві та поза ним чи помітно послаблюють їхню тяжкість. Справді, кожен із нас наділений від природи захисними механізмами. Йдеться про інстинкти, органи чуттів, умовні й безумовні рефлекси людей, завдяки яким вони прагнуть діяти з мінімаль­ною для них шкодою, зокрема, намагаючись не заподіяти травмування собі та своєму оточенню.

З іншого боку, суспільство створює й поступово нарощує штучні засоби й механізми, що дають змогу йому вберегтися від нових загроз і створюваних ним же небезпек. Це різноманітні за­ходи й правила безпеки та інші норми, положення, інструкції, передбачені практично для всіх виробничих процесів. За таких умов, здавалося б, не повинно бути проблеми: керуй­ся інстинктами й рефлексами, зокрема набутими, виконуй вимоги законодавства з безпеки праці, застосовуй засоби індивіду­ального і колективного захисту.

Водночас виробничий травматизм залишається. У зв’язку з цим варто задуматися над тим, що відбувається, та знайти відповіді на постав­лені виробничою життєдіяльністю питання. Адже справді в більшості випадків усі потерпілі на виробництві не ба­жали того, що сталося. Так само важко спи­сати все на випадок. Причина всьому в обста­винах, у конкретних для кожного випадку умовах.

Для того, щоб розкрити реальні умови, обставини й фактори, виявити закономірності виникнення подій і передумов до них, не­обхідно звернутися до практики, як критерію істини.

Сучасні дослідження доводять, що проблема виникнення виробничого травматизму лежить насамперед у сфері людського чинника. На думку більшості фахівців, виробничий травматизм першочергово залежить від організації системи управління охороною праці (далі – СУОП) на виробництві.

Загальновідомо, що рівень виробничого травматизму зміню­ється залежно від фінансового й культурного рівня добробуту суспільства. Усе це робить вивчення соціально-культурних та ор­ганізаційних складових виробничого травматизму не менш важли­вими, ніж запровадження на виробництві передових технологій і до­сягнень науково-технічного прогресу.

Варто зазначити, що основною рушійною силою, яка живить травматизм та професійні захворювання, є небезпеки, які не є постійними й незмінними. Сукупність небезпек, що виникають на виробництві, безперервно змінюється. Нові небезпеки виникають як результат розвитку технологій, старі –  поступаються їм місцем. Та через погіршення соціально-культурних і організаційних чин­ників, що є каркасом (першоджерелом) виробничих небезпек, старі небезпеки, які, здавалося б, відійшли на другий план, набувають нової актуальності. У сукупності нещасні випадки є соціальним злом, коли через власну або чужу недбалість травмуються чи ги­нуть люди.

Як свідчить статистика, невідворотні нещасні випадки стано­влять лише 4% від загальної їх кількості, 96% нещасних випадків можна попередити, 62% нещасних випадків виникають через недо­оцінення чи нерозуміння працівниками небезпеки.

На жаль, найчастіше нещасні випадки на виробництві пра­цівники та їхні керівники вважають випадковістю, а потерпілих – жертвами. Проте, як було вже зазначено, травмування виникає не рапто­во, не відразу, а розвивається поступово. На першій стадії відбу­вається нагромадження помилок, що полягають у систематичному порушенні правил безпеки при виконанні робіт, поспіху тощо.

Лікарські спостереження встановили, що надмірний темп ро­боти (поспіх) змушує працівника сконцентруватися на чомусь од­ному, тобто на виконуваній роботі, забувши про наявну чи прихо­вану небезпеку. Тому варто всіляко боротися із ситуаціями авраль­ної роботи на виробництві, не допускаючи поспіху.

Що раніше працівник усвідомить і розпізнає назрілу ви­робничу небезпеку, то безпечнішими стануть умови його праці. Саме це і є ключовим чинником профілактики травматизму на ро­бочих місцях.

Боротьбу із травматизмом треба починати з організаційних заходів. При формуванні мети та наданні завдання на ви­конання робіт варто звертати особливу увагу на вірогідність виникнення небезпечних ситуацій. Саме тому актуальним є більш якісне проведення адміністрацією трьохрівневого контролю стану охорони праці, а також виключення формалізму при інструкту­ванні працівників.  Формування звички у працівників виявляти пе­ред початком і в процесі роботи небезпечні ситуації – одна з найголовніших умов профілактики виробничого травматизму.

Для розуміння працівниками сутності небезпек на робочому місці необхідно скласти для кожного робочого місця та техно­логічної операції переліки потенційних небезпек, включити їх в інструкції з охорони праці й ознайомити із ними працівників. На­явність можливості виникнення небезпечних ситуацій визначає напрям і методи збору інформації службою охорони праці підприємства: обстеження робочих місць, опитування працівників про недоліки в роботі, розслідування нещасних випадків на виробництві й порушень правил безпеки при виконанні робіт.

З огляду на попередні твердження та аналіз результатів розслідувань рекомендуються такі пріоритетні напрями діяльності з профілак­тики виробничого травматизму:

1.  Виявлення небезпек та заповнення Карти небез­пек, імовірності виникнення небезпечних ситуацій на виробництві.

2.  Запобігання виникненню небезпечних ситуацій шляхом пов­ного усунення або мінімізації наявних чи прихованих небезпек, ознайомлення працівників із методами захисту від їх дії.

3.  Проведення агітаційної й роз’яснювальної роботи щодо усві­домлення працівниками сутності, умов і причин виникнення не­безпечних ситуацій на виробництві, застосування мотивації в умо­вах функціонування СУОП.

         4. Постійне навчання працівників вимогам правил безпечного виконання робіт, умінню чітко й вчасно розпізнати можливість ви­никнення небезпечної ситуації.

         5. Розслідування нещасних випадків, профзахворювань і ава­рій на виробництві, розроблення і впровадження заходів для запобі­гання їх повторенню.

         6. Впровадження у виробництво передових методів досліджен­ня та профілактики травматизму і профзахворювань.

Удосконалення технологічних процесів виробництва та технічне переоснащення повинні мінімізувати можливість появи ситуації ймо­вірного травмування працівника чи погіршення стану його здоров’я.

На передній план у сучасних умовах виходить розвиток адап­тації працівників до нових умов праці, соціальних відносин, що змінилися у суспільстві. Ознайомлення працівників із можливістю виникнення небезпечних ситуацій на робочому місці, агітаційна і роз’яснювальна робота, навчання всіх працівників підприємства безпечним методам роботи дадуть змогу попередити або, як мінімум, суттєво знизити рівень травматизму на підприємстві.

Оскільки абсолютної безпеки не існує, то пробле­ма виробничого травматизму існуватиме завжди. Її вирішення вимагає глибшого розуміння причин виникнення травматизму та удосконалення методів його профілактики.

Слід зазначити, що нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом, – є ознакою неналежного функціонуван­ня СУОП. З метою з’ясування всіх складових, що спричинили нещасний ви­падок, треба вивчити та зрозуміти процедурно організацію СУОП на підприємстві.

 

Миргородське відділення управління

виконавчої  дирекції  Фонду соціального

страхування України у Полтавській області

версія для друку

Громадська приймальня

Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Управління виконавчої дирекції Фонду у Полтавській області