Моніторинг – додаткове навантаження чи допомога?

 

 

Недоліки у роботі з експертизи тимчасової непрацездатності є, насамперед, наслідком відсутності постійного контролю з боку керівників закладів охорони здоров’я, головних спеціалістів та керівників підрозділів на місцях. Однією із форм цього контролю є проведення щотижневого кількісного аналізу (моніторингу) виданих та продовжених листків непрацездатності в закладах охорони здоров’я.   

 

Нестабільна економічна ситуація, що склалася в Україні, спад виробництва на підприємствах майже усіх галузей і, як наслідок, простої та відпустки без збереження заробітної плати, викликали цілком логічну стурбованість Виконавчої дирекції Фонду щодо можливості необґрунтованих звернень застрахованих осіб до лікувальних закладів, а також збільшення кількості виданих і продовжених листків непрацездатності, іноді, навіть, шляхом порушення чинного законодавства.

З метою запобігання безпідставної виплати допомоги з тимчасової непрацездатності за кошти Фонду, Виконавчою дирекцією разом з Міністерством охорони здоров’я України запроваджена система контролю шляхом здійснення щотижневого моніторингу видачі і продовження листків непрацездатності.

Чи однаково була сприйнята необхідність цієї роботи лікувальними закладами області? Звичайно, ні! Багато з них сприйняли її як додаткове навантаження. Бо здійснення щотижневого моніторингу вимагає від завідувача відділенням, голови ЛКК, заступників головного лікаря проводити аналіз виданих і продовжених листків непрацездатності за дільницями, лікарями, вузькими спеціалістами, днями тижня. Крім цього, необхідно здійснювати щоденний оперативний контроль первинно виданих листків непрацездатності в лікувальному закладі; застосовуючи різні форми, охоплювати контролем не менше 30% первинно виданих листків непрацездатності, використовуючи одномоментні контрольні ЛКК тощо.

Так, це робота копітка. Але вона передбачена документами МОЗ України, а особливо чітко прописана ще в наказі МОЗ від 14.03.1986р. №150, який і сьогодні є чинним, проте, незаслужено забутим.

У той же час, дедалі більше й більше голів ЛКК розуміють, що це не примха Фонду, оцінюють необхідність цієї роботи, визнаючи втілений моніторинг своїм помічником. Адже як на долоні видно кожний лікувальний заклад, підрозділ, дільницю. І якщо десь відбулося збільшення виданих ЛН, голова ЛКК, не чекаючи на цільову перевірку, аналізує причини цього збільшення, особливо у зв’язку із доглядом за хворим, порівнює показники з минулими періодами,  іншими дільницями.

Зміни у кількості виданих листків непрацездатності, які відбувалися протягом 9 місяців п. р., відображують епідемічну ситуацію в регіоні та обумовлюють підйоми чи спади захворюваності працюючих осіб залежно від періоду року, сезону, метеорологічних коливань, а також економічної та психоемоційної напруги на підприємстві.

 

Ситуація, що склалася за 9 місяців поточного року по Запорізькій області, відображена у  діаграмі нижче:

 

 

Таким чином,  можна із впевненістю констатувати: моніторинг – це  хоч і додаткове навантаження, але в той же час, і значна  допомога для проведення експертизи тимчасової непрацездатності та здійснення контролю за її станом на всіх рівнях.  І як наслідок – запобігання необґрунтованим витратам коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

 

 

 

Алім Мамедов, директор виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності