Хто оплатить лікарняний і оздоровить?

 

Криза, епідемія грипу та бездіяльність влади ставлять під загрозу гарантії соціального страхування

 

Близько чотирьох мільярдів гривень отримують українці за рік як компенсацію під час хвороби. Частину цих коштів оформлюють завдяки симулюванням. Тож особливо під час кризи не лише роботодавці економлять на своїх працівниках, а й останні намагаються знайти для себе якісь вигідні шпарини. Приміром, оформлюють лікарняні замість відпустки. Або ж зважають на те, що протягом лікарняного працівника не можуть звільнити. Як наслідок цього, окрім роботодавця, втрати має ще й бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Фонд), з якого йде більша частина коштів на листки непрацездатності, а також фінансуються інші важливі для українців допомоги та послуги .

 

 

Будемо хворіти, а не оздоровлюватись?

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не став винятком з правила останнього часу: соціальній сфері зараз доводиться нелегко. Тож за цей рік наразився на низку сильних ударів, що спричинили не найкращу ситуацію із надання населенню матеріального забезпечення та соціальних послуг. Тільки у 2009 році дефіцит бюджету Фонду очікується на суму понад 533 млн. гривень. Це в першу чергу означає катастрофічне зменшення витрат економія на санаторно-курортне лікування й оздоровлення застрахованих осіб, дитяче оздоровлення (соціальні послуги), які також фінансуються з бюджету Фонду. Адже першочерговий обов’язок Фонду, згідно із законодавством, надавати матеріальне забезпечення, тоді як соціальні послуги фінансуються за залишковим принципом. Та оздоровлення вигідніше за лікування. Вчасне санаторно-курортне лікування та реабілітація дозволяють  уникнути інвалідності, а часто і забути про хворобу - стверджують лікарі. Економісти ж рахують: одна гривня, вкладена в реабілітацію або курортне оздоровлення, зберігає чотири гривні – людина швидше відновлює  працездатність.

Прикро, якщо доведеться таки більше хворіти і не мати можливості пільгово оздоровитися, щоб не хворіти надалі. Схоже на замкнене коло…

 

 

Що підриває соціальний бюджет

Фінансовий стан Фонду у 2009 році значно погіршився у першу чергу через негативний вплив фінансово-економічної кризи. Дефіцит бюджету Фонду зумовлений також зменшенням розміру страхового тарифу у 2009 році на 0,1% (і склав 1,4%), що призвело до недоотримання Фондом страхових внесків на суму близько 300 млн. гривень.

Але й самі застраховані українці "допомагають" і без того "невеселій" ситуації, вчиняючи незаконно із своїм правом піти на лікарняний. А саме – симулюють хворобу або ж просто купують листок непрацездатності. Безпідставно в Україні видають близько п'яти-десяти відсотків листків непрацездатності. Фонд систематично перевіряє заклади охорони здоров'я на обґрунтованість видачі та продовження лікарняних. Результатом цього стають мільйони гривень, збережені для соціальних програм. Але ж усіх перевірити неможливо, а медичних працівників в сучасних реаліях життя приваблює зайвий "заробіток" і не лякає навіть кримінальна відповідальність за підробку листка непрацездатності, документа суворої звітності.

Практика фіктивних лікарняних поширена й у Європі. Коментує Олексій Спасібухов, начальник управління з питань соціальних виплат та експертизи тимчасової непрацездатності Фонду: "Збитки від того, що люди так би мовити, не виходять на роботу через те що вони просто так вирішили, скажімо, у Швеції  - близько 5 млрд євро на рік, у Великій Британії – десь 6 млрд фунтів на рік".

Щоб уникнути зловживань на лікарняних, Фонд пропонує ввести в дію Електронний реєстр листків непрацездатності, завдяки якому відповідні медпрацівники та спеціалісти Фонду знатимуть все про історію хвороби пацієнта. "Тому якщо хтось похворів там, потім вирішив похворіти там, похворіти іще десь, і про це ніхто не знає – то такого вже не буде. Ми будемо знати практично в той же день, ну може на наступний день хвороби ", - пояснює Олексій Спасібухов. Іще один плюс нововведення: дані про причини та хід хвороби, кількість людей з певними захворюваннями,  які міститиме реєстр, допоможуть легше планувати пільгові путівки на оздоровлення.

 Так звана епідемія грипу та ГРВІ на початку листопада ц.р.  у свою чергу також додала населенню приводів для симулювання хвороб. Значна паніка, залякування українців в усіх ЗМІ – а отже й більше, ніж зазвичай, тимчасово непрацюючих суттєво й негативно вплинули на бюджет Фонду. За попередніми прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я на Україну чекають іще дві хвилі епідемії каліфорнійського грипу – навесні та восени 2010 року, які вимагатимуть нових відшкодувань на тимчасову непрацездатність. Окрім цього, фінансовий стан Фонду останнім часом підриває значне перевищення видатків по вагітності та пологах, частину яких соцстрах змушений виплачувати спритним шахраям.

 

Без діалогу з державою не обійтися

В умовах кризового стану в державі Фонд робить все можливе для продовження ефективного функціонування, а отже для комфортного життя українців в непростих життєвих ситуаціях: хвороба, смерть близького, потреба в лікуванні, реабілітації тощо. Але Фонд все вирішувати не може, адже це самоврядна організація, підконтрольна державі. І саме держава є гарантом забезпечення прав застрахованих осіб за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, відповідно до законодавства. Проблемні питання Фонду неодноразово порушувалися перед Кабінетом Міністрів України, Міністерством праці та соціальної політики України, соціальними партнерами, проте до цього часу не були вирішені. Це значною мірою сприяло виникненню і постійному збільшенню бюджету Фонду у 2009 році.

Для ліквідації дефіциту бюджету Фонду, який в 2010 році очікується в сумі 1,3 млрд грн., потрібне збільшення доходної частини бюджету або зменшення її витратної частини.

         Збільшення тарифу на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю суттєво поліпшить ситуацію з достатнім наповненням доходної частини бюджету Фонду. На високі (а часто й необґрунтовані) виплати по вагітності та пологах Фонд виділяє чи не найбільше коштів. Недосконалість законодавчих норм – одна з основних проблем, що часто унеможливлює покарання шахраїв у цій справі. Чинне законодавство потребує вдосконалення, а саме – вибудування такого правового поля діяльності, яке б унеможливлювало допущення та виникнення випадків незаконного спустошення бюджету Фонду. Відповідні зміни передбачені в проекті закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо надання допомоги за державним соціальним страхуванням)" від 29.09.2009 р. № 5159, доля якого на разі залежить від проходження на розгляд Верховної Ради України.

         Окрім цього, необхідне виділення у Держбюджеті України на 2010 рік асигнувань для компенсації видатків Фонду на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, в пільгових розмірах громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

              Витратна частина бюджету, з урахуванням очікуваних витрат для матеріального забезпечення застрахованих осіб, може бути зменшена, серед іншого, через: по-перше, не дуже бажане скорочення статті бюджету "Оздоровчі заходи"; по-друге, зменшення фінансового навантаження на Фонд шляхом недопущення витрат нестрахового характеру. Для цього, відповідно до наказу Мінпраці "Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на соціальну захищеність населення", розроблений проект Закону щодо внесення відповідних змін до базового Закону (№ 2240) в частині в частині вилучення з нього часткового фінансування за рахунок коштів Фонду дитячо-юнацьких спортивних шкіл та придбання дитячих новорічних подарунків.

 

              Наступний рік обіцяє бути теж складним, тому до старих проблем можуть додатися нові. Через те для забезпечення виконання Фондом своїх функцій в повному обсязі без належної підтримки держави і розумного діалогу з нею не обійтися. В іншому ж випадку наслідки можуть бути нерадісними: близько 260 тис. застрахованих осіб і членів їхніх сімей не отримають санаторно-курортне та відновлювальне лікування, не оздоровиться майже 240 тис. дітей, закриються дитячо-юнацькі спортивні школи. Через це будуть вимушені пустувати численні санаторії, санаторії-профілакторії, дитячі заклади оздоровлення тощо; десятки тисяч їхніх працівників зазнають звільнення та поповнять армію безробітних.

 

 

Сергій САНЧЕНКО, директор Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності